Sunday, September 24th

Християни та свідки Єгови: хто вони і у що вірять?

04.09.2017 23:340 комментариевПросмотров: 3

Всі ми пам’ятаємо, що в Росії свідків Єгови визнали екстремістською організацією. А в той час в Україні все більше й більше розбудовуються «Зали Царств». Сьогодні поговоримо про християн та свідків Єгови і розберемося, у що вірять кожен з них. 

Деякі роздуми про Бога, Сина і Духа Святого

Християни також, як і СЄ, вірують, що є лише один Бог. Біблійні вірші, які цитують СЄ, лише підтверджують, що є лише один Бог. Але у них нічого не говориться про те, що у Бога лише одна Особа.

Інколи слово “Бог” стосується триєдиного Бога, при цьому маються на увазі всі три Особи. У першому розділі Біблії знаходимо: “І СКАЗАВ ВСЕСИЛЬНИЙ: “СТВОРИМО ЛЮДИНУ ПО ОБРАЗУ НАШОМУ, ПО ПОДОБІ НАШІЙ (Тора, переклад Сочино)

Проте, слово “Бог” може стосуватися й Ісуса Христа (не Отця і не Святого Духа). Як приклад можна навести Римлян 9:5, де говориться: “Христос, що Він над усіма Бог”, і Тита 2:13, де говориться про “з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса” (Граматика грецької мови в Тита 2:13 має на увазі, що титули Бог і Спас повинні стосуватися одного об’єкту, а саме Ісуса Христа).

В Єв.Ів. 20:28 Хома назвав Ісуса своїм “Господом і Богом”. В Євреїв 1:8 Отець називає Ісуса Богом: “А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку…”. В Євреїв 1:10 автор цитує Псалом 101:25-27 і застосовує цей вірш, який говорить про Єгову, безпосередньо до Ісуса Христа – і тільки до Нього.

В інших випадках слово “Бог” у Писанні стосується Святого Духа. З|із| викладеної в 5-ому розділі Дії Апостолів історії Ананії і Сапфіри випливає, що вони неправду сказали/збрехали “Духу Святому” (5:3), а віршем нижче Петро говорить: Ти не людям неправду сказав, але Богові!”

Отже, слово “Бог” іноді стосується Ісуса, іноді Отця, іноді Святого Духа, а іноді Триєдиного Бога (всіх трьох Осіб одразу). 

Об’явлення 3:14. Слово “початок” (грец. “архе”) Єрусалимська Біблія (Jerusalеm Bible) перекладає як “першоджерело”, Барклі – як “рушійна сила Божого творіння”, а Новий Англійський Переклад – як “первинне джерело”. Від “архе” створилося слово “архітектор” – і Ісус дійсно є Архітектором або Творцем всього творіння (Єв.Ів.1:3, 1:10, Дії 3:15, Кол.1:16).

В Об’явленні 21:6 слово “Початок” вжито стосовно Отця (тут і в Об’явленні 22:13 вжито те ж саме грецьке слово “архе”), а в Отця нема початку – з цим погодяться навіть Свідки Єгови. Слово “архе” в цьому контексті не може означати “перше творіння”, оскільки вони стосується Ісуса, Який також названий “першим і останнім” в Об’явленні 1:17 і 2:8. Ісус не може одночасно бути “першим і останнім” (що аналогічно виразу “Альфа і Омега”, житого до Єгови в Об’явленні 1:8) і творінням. Це неможливо!

Колосян 1:15. Слово “первісток” (грец. “прототокос”) перекладене “верховний” у перекладі Барклі і “той, хто має першість” у Новому Англійському Перекладі Біблії. Це слово, залежно від контексту, може набувати значень: “первісток (народжений першим)”, “головуючий”, “той, хто має першість” або “вищий”.

Наприклад, у тексті Септуагінти ( переклад єврейських Писань грецькою мовою, якою користувалися автори Нового Заповіту) це слово вживається в обох значеннях.

У тексті Буття 41:50-51 Манасія названий “первістком” (грец. “прототокос”), і він дійсно був першим сином Йосифа. Інший син Йосифа, Єфрем народився після Манасії. Проте в Книзі Єремії 31:9 Єфрем названий “первістком” через своє переважаюче положення. Він не був для своїх батьків справжнім “первістком”, тому в Єремії 31:9 слово “первісток” має інше значення, ніж у Бутті 41:50-51.

Можна показати, що в Кол. 1:15 слово “первісток” (або “народжений перше”, як у російському Синодальному перекладі) має значення “той, хто має першість”. Це явно випливає з контексту. Якщо б слово “первісток” мало значення “той, хто народився першим”, це внесло би в текст протиріччя. В 16 вірші Павло стверджує, що все було створено Христом.

Якби Ісус дійсно був “перворідним” або створеним, це означало б, що Він створив Самого Себе. В 17-ому вірші апостол говорить, що Ісус є перший від усього”. Як Ісус міг бути “перший від усього”, якщо Він Сам був одним зі Своїх творінь? Кол. 1:18 ставить ці слова в належний контекст (“…щоб мати Йому у всьому першість”), з якого логічно випливає, що слово “первісток” тут має значення першості або головування. Єв.Ів. 3:16. Слово “Однороджений” (грец. “моногенес”) у Новому Міжнародному Перекладі (NIV) перекладене як “єдиний”.

Фахівці в області грецької мови часто перекладають слово “моногенес” як “єдиний” або “єдиний у своєму роді”.

В Єв.Ів. 3:16 слово “моногенес” не може означати “єдиний, хто має походження від кого-небудь”, не лише з лінгвістичних причин, але ще і тому, що, якби Ісус був архангелом Михаїлом, як стверджують Свідки Єгови, Він був би лиш одним з ангелів.

Навіть у представленні СЄ Ісус не може бути “єдиним народженим” Сином або ангелом Бога, оскільки вони вірять в існування безлічі інших ангелів, створених Ісусом. Незалежно від того, хто їх створив, ангели все одно “мають походження”. Потрібно також пам’ятати про те, що термін “моногенес” був використаний Іваном, який в Єв.Ів. 1:1 називає Ісуса “Богом”.

І він же в Івана 1:23 говорить, що Іван Хреститель назвав Ісуса Господом” (грец. кюріос” – цей вірш, по суті, є цитатою з Іс. 40:3, де в єврейському тексті стоїть ім’я Яхве або Єгова!)

Таким чином, Іван не став би перекручувати своє вчення і вчення Івана Хрестителя, вносячи в свої писання пряме протиріччя. Недвозначно засвідкувавши божественість Ісуса в першому розділі свого Євангелія, Іван навряд чи став би змінювати свою точку зору в третьому розділі.

Бога не можна спокусити, Ісуса же спокушали (Як. 1:13, Євр. 2:8). Вірно і те, що Бог всевидючий. Проте, знання Ісуса були обмежені, поки Він жив на землі. Можна привести безліч інших протиставлень: Бог не може змінюватися, а Ісус ставав старшим; Бог не дрімає, а Ісус спав; Бог всемогутній, а Ісус нічого не міг творити Сам від Себе (Єв.Ів. 5:19).

Вирішення такого роду проблем дуже просте, і його можна знайти в Фил. 2:6-7. Там сказано, що “Він [Ісус], бувши(грец. “хупархон” – “бувши і по суті залишаючись”) в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина”.

Він розділяв саму сутність Бога, але  не вважав Свою рівність Богові чимось, що Він повинен привласнити. Іншими словами, Ісус, за своєю природою і сутністю, завжди був Богом. Під час втілення Він “став тілом” (Єв.Ів. 1:14) і прийняв ще одну, людську природу.

Таким чином, як людина Він міг стикатися зі спокусами, ставати старшим і володіти іншими обмеженнями. Хоча до Свого втілення Ісус по природі був рівний Отцю, Він відмовився від права використовувати Свої божественні сили (всемогутність, всезнання і т.п.), щоб Він, як людина, міг стати нашим досконалим Представником і по праву зайняти наше місце. З Його сторони це було добровільним самообмеженням. Христос “опустився до нашого рівня” і не використовував свої божественні знання, владу і привілегії, які від початку розділяв з Отцем.

СЄ вважають, що, будучи Ісус Богом, Його жертва була дуже великою – досить було б досконалого людського життя (1Кор. 15:22, 45). Відповідь на це заперечення дуже проста. Ісус був повністю  Богом, але одночасно Він був і досконалою  людиною. Ісус пролив за нас Свою кров, але не розлучився зі Своєю божественністю. Ісус насправді був людиною: “А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім… Тому мусів бути Він у всьому подібний братам …” (Євр. 2:14, 17). Проте, Його божественність співіснувала з людською природою. Ісус виконав все, що потребувалося від останнього Адама, але в той же час залишався Богом.

1 Тимофія 2:5: “Один бо є Бог, і один Посередник … людина Христос Ісус”. СЄ говорять, що Ісус не міг бути одночасно і Богом, і посередником, що діє від імені Бога.

Дана точка зору передбачає, що слово “Бог” завжди означає Бога-Отця, і що прибічники вчення про Трійцю не відрізняють Ісуса від Отця. Але це не так, Ісус – не Отець! Ісус – наш заступник перед Отцем (1Ів. 2:1), і, в той же час, Бог-Син. У цьому уривку слова “єдиний Бог” відносяться до Триєдиного Бога, тобто до Отця, Сина і Святого Духа. Так, тут Ісус особливо названий “Людиною Христом Ісусом”, але зауважте, що Він має право бути посередником між Богом і людиною саме тому, що володіє одночасно і божественною і людською природою.

Єв.Ів. 17:3. СЄ стверджують, що тут Ісус назвав Отця “єдиним Богом правдивим”, виключивши, таким чином Себе. У цьому запереченні, як і в багатьох інших аргументів Свідків Єгови, є декілька слабких місць. Давайте розглянемо деякі з них:

  1. Якщо очевидно, що Отець  – Бог Всемогутній, тоді як Ісус – Бог міцний (як стверджують Свідки Єгови), то яким чином Отець може бути єдиним справжнім Богом? Створюється враження, що у Свідків Єгови є два Боги, великий і маленький, які однаково реальні і справжні. А можливо, Ісус – неправдивий Бог?
  2. Термін “єдиний Бог”, використаний в Єв.Ів. 17:3, з точки зору як граматики, так і контексту, використовується не для того, щоб протиставити Отця Синові, а для того, щоб протиставити природу єдиного дійсного Бога природі неправдивих богів (див. також. 1Кор. 8:4-6). Справжній Бог по Своїй природі є Дух (Єв.Ів.  4:24), а Ісус одночасно і дух (тобто Слово) і плоть – Він володіє одночасно і людською і божественною природою. Ми не стверджуємо, що людська природа Ісуса була Богом, але  в Особі Ісуса Христа “тілесно живе вся повнота Божества” (Кол. 2:9).
  3. Подібна граматична конструкція використана в 1Кор. 8:6: “та для нас один Бог Отець … і один Господь Ісус Христос…” Це явно не означає, що Отець  – не Господь, але це також не означає і те, що Ісус – не Бог. Якщо вже на те пішло, то в багатьох місцях Писання Отця називають Господом, а Ісуса – Богом. Більш того, в 4-му вірші Послання Юди Ісус названий “єдиним Владикою і Господом нашим”. І хоч тут використовується слово “єдиний”, Юда очевидно не мав на увазі, що Отець не є нашим Владикою і Господом.

Єв.Ів. 20:17, Єв.Мр. 15:34. Чому Ісус звертається до Отця, як до “Свого Бога”? Оскільки Ісус прийшов на землю в образі людини, а одним із неминучих для людини обов’язків є поклоніння Богові, то Ісус абсолютно справедливо називав Отця “Своїм Богом”, коли звертався до Нього в молитві.

Як Людина, Єврей і Первосвященик (“у всьому подібний братам” – Євр. 2:17), Ісус міг звертатися до Отця словами “мій Бог”. Проте, Ісус не звертався так до Отця до тих пір, поки не  умалив Самого Себе” і не став людиною (Фил. 2:6-8). З месіанського пророцта в Псалмі 21:11, стає зрозуміло, що Отець став “Богом” Ісуса, коли Ісус покинув небеса й увійшов до утроби діви Марії. “На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!”. І хоча Ісус був Богом від вічності (Єв.Ів. 1:1, Євр. 1:10, 7:3, 13:8, Об. 1:17, 2:8, 22:12-13), Отець ніде не називається “Богом” Ісуса, за винятком тих пророчих віршів, в яких говориться про Христа, як про Людину і нашого Первосвященика (Об. 3:12).

СЄ стверджують, що Ісус не володіє тією ж владою, що й Отець, тому Він не може бути Богом. Свідки Єгови плутають питання повноважень із питанням природи. У Фил. 2:6-8 сказано, що Ісус від початку був по природі Богом. Проте, упокорив і умалив Себе, зайнявши нижче положення, щоб стати нашим Посередником, Викупом і Спасителем. Він залишив Свою попередню владу і славу (Єв.Ів. 17:5), і зайняв нижче положення, у всьому підкорившись Отцю.

Єв.Ів. 14:28: “… більший за Мене Отець “. Свідків Єгови цікавить, як Ісус може бути рівний Отцю, якщо Отець більший за Нього? Тут слід зазначити дві обставини. СЄ неправильно розуміють значення терміну “рівний”.

Кажучи, що Ісус рівний Богові, ми маємо на увазі, що Він рівний Отцю по Своїй суті, природі й образу, і не маємо на увазі, що Його повноваження абсолютно ідентичні повноваженням Отця.

1Коринтян 11:3: “… голова Христові Бог”. Свідки Єгови цікавляться, як Христос може бути Богом, якщо Бог є головою Христа? Зверніть увагу: у тому ж самому вірші сказано, що “жінці голова чоловік”, проте, і чоловік, і жінка володіють однією і тією ж природою – людською. Можливо, їм відведена різна роль у суспільстві, вони мають різні повноваження, але вони рівні по природі. Подібним же чином Отець є головою Христа, але розділяє з Ним одну і ту ж природу – божественну!

Дух Святий

СЄ запевняють, що до Святого Духа ніколи не звертаються по імені. Єгова – чи досить цього імені для особи? У 2Кор. 3:17 в “Перекладі Нового Світу”, зробленому самими Свідками Єгови, Дух названий ім’ям Єгови. Дослівно там сказане наступне: “Єгова є Дух”. (Інші переклади використовують замість імені слово “Господь”). І нарешті, в Дії 28:25-28 апостол Павло цитує слова Святого Духа (сказані устами Ісаї). Проте, звірившись із першоджерелом, Ісая 6:9, ми побачимо, що ці слова були сказані “голосом Єгови”!

Із Писання виходить, що ім’я Єгова однаково належить Отцю, Сину і Святому Духу.

У результаті, очевидно, що Ісус, Святий Дух і євангеліє Вартової Башти  не є Ісусом, Святим Духом і Євангелієм Біблії.

Суспільство|товариство| Вартової Башти проповідує “іншого Ісуса”, “іншого Духа” й “інше євангеліє”, які в корені відрізняються від Благої Звістки, даної Церкві апостолами і керованими Духом авторами Нового Заповіту.

Комментарии

Оставить комментарий


Приеднуйтесь

Партнери сайту

Черкасская мебельная компания Bro.

Счетчик