Monday, December 18th

Що думають християнки про гріхи мови?

21.05.2016 13:190 комментариевПросмотров: 4

Протягом травня думанецька група християнок «Пенсіонер»  вивчала несподівану для себе тему – гріхи мови і вони поділилися своїми роздумами.

група пенсіонер (1)

—  Я ніколи раніше не задумувалася, що Бог такого важливого значення надає моїй мові, хоча ніколи у своєму житті не вживала ніяких аморальних чи непристойних слів.   А от недоречних? Чи пустих? Чи, просто так сказаних? Чи жаргонних, які звичні у нашому суспільсті?  Чи не обманюю я людей або організації? Чи уважно я ставлюся до своїх обіцянок, клятв і присвят, які вимовляю перед Богом чи іншими людьми?  Тепер же прошу Господа, щоб Він дав мені здатність розрізняти, коли буду досліджувати свої слова. Бог забороняє мені говорити грубо і недоречно, бурчати, скаржитися, насміхатися. Він хоче, щоб Його церква відрізнялася від світу і я теж цього хочу, — ділиться Надія Харлампівна

 

—  Господь вчить мене, щоб я ніколи ні на що не нарікала. Навіть, якщо є вагомі причини чи негативні моменти. Виявляється, нарікання блокують вилив Божих благословінь у моє життя. От, наприклад, ізраїльський народ постійно нарікав на те, як Бог забезпечував їх їжею в пустелі. Ну і що, вони загинули в пустелі. Як християнка, я одержала конкретне повеління радіти і дякувати за все. Краще хвалити Бога і тоді Він обіцяє дати мені надприродну радість! Спосіб життя, сповнений безперестанної хвали, — необхідна умова , щоб догодити Богові, — каже Віра Харлампівна

група пенсіонер

—          Я погоджуюся, що це дуже сумно, коли ми, християни, висловлюємося критично або злобливо. Часто наша мова відбиває прихований гнів і нетерпимість . На жаль, сучасні християни схильні щораз більше часу приділяти внутрішньоцерковним та міжденомінаційним конфліктам. На мою думку, це справжнє духовне нещастя. Чому це так? Виявляється, світські схеми поведінки і мислення проникають в церкву. Сатана користується цим і залучує  нас до боротьби один проти одного.  Страшно, але явною ознакою гріховності і незрілості  є поділяючий, дратівливий дух. Ми ж повинні стати храмом зцілення і переміни, а не місцем для продовження суперечок. Немає жодних сумнівів, що ми можемо мати славну перемогу в Христі, починаючи сповідувати свої гріхи. Якщо віруючі будуть просто жити за принципом любові – припиняться всі поділи і суперечки. Перша заповідь для всіх віруючих – любити один одного. «Тож благаю вас …, щоб не було поміж вами поділення!»  (1Кор. 1:10), — Марія Іванівна.

Комментарии

Оставить комментарий


Приеднуйтесь

Партнери сайту

Черкасская мебельная компания Bro.

Счетчик