Sunday, September 23rd

«Господь — то мій Пастир, тому в недостатку не буду…»

28.05.2018 10:350 комментариевПросмотров: 13

Сьогодні своєю історією знайомства з Богом і шляхом до спасіння ділиться Голєва Надія. Ця життєрадісна 18-тирічна студентка вже зрозуміла ту велику різницю між життям з Богом і без Нього, а які висновки вона з цього зробила читайте далі.

Я вдячна Богу, що я виросла в християнській родині. У мене є все для життя, а особливо Бог, Який завжди поряд зі мною.

Голєва Надія

Так склалося, що виховали мене не мої рідні батьки. Але я не перестаю дякувати Богу, що Він повів мене саме такою дорогою і що Він мені послав таких батьків. З 5 років я почала ходити в церкву. Але я була маленькою і не розуміла навіщо я туди ходжу. «Я ходила тому, що батьки мене водили»(відповідаю так завжди, коли мене запитують щось на цю тему).
Коли я вже підростала, то почала ходити в старшу недільну школу ы деякы моменти вже відкривалися мені, навіщо мені церква і навіщо я туди ходжу. Коли мені виповнилося 15 років — я покаялась, і це була яскрава мить того дня, тому що саме в той момент я зрозуміла, що я грішниця, і що я хочу жити для Бога, для Христа, Який помер за мене.
Пам’ятаю, сиджу на балконі і поряд зі мною сиділа Аліна, моя подруга, тоді якраз була Пасха. І пастор закликав покаятися тих, хто визнає себе грішником. А я сиджу і в думках собі говорю: «Ні, сьогодні я точно не покаюсь, тому що дуже багато народу в церкві». В цей момент починає молодь співати пісню «Твои руки насквозь гвоздями пробиты» і кається сестра Оля, потім знову починають співати і я відчуваю, що Бог мене побуджує але все ж не йду. І тут Аліна мені говорить: «Надя, ходімо». А я : «Куди?». Аліна : «Каятися ходімо». І я все ж наважилася. І я не шкодую про це.
Я не перестаю дивуватися, як Бог все кардинально змінює, адже Він хоче для нас лише кращого. В 17 років я прийняла хрещення і з того часу я віддала себе Богу, почала займатися служінням. Я довгий час молилася, щоб Бог мені відкрив якесь служіння в церкві. І скажу — завжди моліться, Бог чує кожну нашу молитву і посилає все в свій час. Тому зараз я щаслива бути з Богом і щаслива називатися Його дитиною. Пам’ятайте: у Бога немає окремих людей, Він дає Свою любов кожній людині, якій потрібна Його допомога. Потрібно помічати в цьому щось нове, щось незвичайне, те, що Бог нам дав. А Він дає лише найкраще.
Відкривайте для себе щось нове. Здійсніть свої мрії, насолоджуйтеся кожним днем. Творіть чудеса, даруйте свої посмішки друзям, батькам, рідним, вони так цього потребують. Будьте вдячні кожній людині, яка дарує вам такі емоції, а особливо Богу, тому що лише Він покриває нас цією любов’ю, дає нам цю любов і дає нам натхнення на кожний день.
Здавалося б, прожила всього 18 років, але скільки яскравих моментів Бог мені відкрив. Який же Бог милостивий та люблячий! Тому не переставайте Йому дякувати, Він того вартий. І я не перестаю Йому дякувати, що Він зберігав моє життя. Будуйте свої відносини лише з Богом!. Якби не Бог, я навіть не знаю де б я зараз була.

Псалом 22:1 «Господь — то мій Пастир, тому в недостатку не буду…»

Нехай ці слова зі Слова Божого будуть для вас підбадьоренням і доказом Божої любові та милості повсякчас, у будь-яку хвилину вашого життя!

Комментарии

Оставить комментарий


Приеднуйтесь

Партнери сайту

Черкасская мебельная компания Bro.

Счетчик